Таємниці історичних скрабів Миколаївщини

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

 НЕВІДОМІ ІРМОЛОГІОНИ

Фахівцям музичного мистецтва добре відомі церковні піснеспіви — ірмологіони. В них збереглася історія та духовна культура людства.

1982 року, перебуваючи у Львові, несподівано почула загадкову історію про незвичайні скарби, які зберігалися у нашому Миколаєві. Розповів її теоретик музики Львівської консерваторії вчений Юрій Ясиновський. Він стверджував, що давно знає про те, що якраз у південному Миколаєві знаходяться 50 рідкісних піснеспівів.

Відносилися вони до цінних реліквій XVIII століття, приблизно — 1748-1760 років. їх перекладу так ніхто й не зробив. Знав, що, незважаючи на давність, ірмологіони досить добре збереглися, але знаходилися в незвичному місці, в якійсь малопримітній забутій комірчині. І давно припали пилом. Але їх цінність — особлива. Господарі навіть не здогадуються, яким історичним скарбом володіють.

Тамара Півень. 2002 р. Миколаїв.

Ірмологіони (Ірмологій, в народному варіанті — Ірмолой, Ярмолой, Єромой) в церковному житті України ХУІ-ХУІІІ ст.ст. займали особливе місце. Це були універсальні співацькі богословські книги. Збірники одноголосих піснеспівів східнослов’янського (греко-візантійського) обряду вміщували тексти, які виконувалися у церквах протягом року.

Ірмос — у перекладі з грецької «пов’язувати». Поява таких видань свідчила про намагання зберегти давньоруські знаменні традиції одноголосого співу та збагатити їх новими музичними впливами.

Рукописні ірмологіони — унікальні. До рідкісних відносять і маргінальні ноти переписувачів. Ділилися вони на крюкові (написані до 1600 р.) та нотно-лінійні (з 1601 р.). Раніше їх зберігала кожна церква. Та час і люди були немилосердні до духовних скарбів.

Нині в Україні найстарішими вважаються збірники, які зберігаються у Києві — 1601 р., у Львові — 1603 р.

 image058

У нашій країні першу друковану книжку «Ірмологіои» видав у 1700 р. Йосиф Городецький (Львів). Друга вийшла 1709 р. у друкарні Василя Стадннцького.

Львівські архіви й сьогодні зберігають досить багато церковних пісень, виданих у значно пізніші часи.

Миколаївський вчений В. Ф. Іванов довгі роки вивчає історію духовної музики. Працював з львівськими та іншими ірмологіонами. Академік, доктор мистецтвознавства вже більш як 40 років веде пошук раритетів стародавньої музичної культури. Він — автор понад 20-ти наукових книг, навчальних посібників, словників з історії церковного музичного мистецтва, української та світової культури. Ще в 70-ті роки XX ст. теж чув історію про миколаївські ірмологіони від самого Ю. Ясиновського. Організував їх пошук у найбільших книгосховищах міста й околиць: архівах, музеях, бібліотеках, церквах. Розпитував місцевих священнослужителів, але рідкісну колекцію світового значення знайти так і не вдалося.

Хто зна, чи й досі зберігається вона у нашому місті, чи, може, перебуває в колекції якогось освіченого колекціонера, букініста. Гірко думати, якщо її могли, не відаючи цінності, просто знищити.

Продовжуючи пошук загадок про невідомі ірмологіони, авторка чула розповідь про один такий раритет, який став відомий у 1990-ті роки. Студентка педінституту розповідала про цінний примірник, який начебто мала одна з церков м. Вознесенська. Звідки він там з’явився, де зберігався і яка його доля — невідомо.

Над дослідженнями церковних піснеспівів працює науковець О. М. Петренко. Серед фахівців відомі її статті, лекції та доповіді на міжнародних конференціях.

Інформація про кожний віднайдений ірмологіон — сенсація світового значення. У наукових колах кожен примірник має свій чіткий номер та стоїть на особливому обліку. Як реліквія.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19