Таємниці історичних скрабів Миколаївщини

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

ЗАГУБЛЕНА РЕЛІКВІЯ

Про те, що наше місто відвідували або тут працювали знамениті композитори та диригенти світової слави, багато писали історики та краєзнавці. Зібрано такі документи й про М. А. Римського-Корсакова. Але знаю одну зі сторінок його миколаївської біографії, яка невідома у краєзнавстві. Вперше про цей факт його творчої долі та незвичайний клавір мені розповів сам Ф.Т. Камінський. А потім я й сам тримав ту реліквію в руках.

Ще в 1960-ті роки нинішня бібліотека ім. Гмирьова працювала в старому будинку, що по вулиці Лягіна. І мала чимале підвальне приміщення, де зберігалися видання, які потребували додаткового вивчення та опрацювання.

Одного разу мені дозволили туди зайти. Я з задоволенням розглядав рідкісні примірники. Серед них бачив дореволюційне видання клавіру опери Д. Мейєрбера «Гугеноти». Всередині — унікальний додаток: рукописний варіант увертюри до опери, переписаний самим Римським-Корсаковим. Пам’ятаю, що зверху йшов текст, а в кінці його такі слова: «Сыграно с Николаевским оркестром флотского зкипажа». Поряд стояла дата. Здається, 1881 чи 1882 рр. В кінці — чіткий підпис композитора.

Коли бібліотека переїхала на Московську, 9, намагався розшукати рукописні ноти і звернути увагу фахівців на їхню музейну цінність. Ні в 1970-ті, ні в 1980-ті роки ніхто нічого не міг знайти. Клавір та ноти композитора щезли.

Минали роки. Вів розмову з багатьма миколаївськими композиторами і музикантами, але жоден нічого не міг розповісти. Ні про сам клавір, ні про його додаток. Хтозна, яка доля спіткала ту реліквію, що довго зберігалася у місті…

Олег Корнєев. 1997р. Миколаїв.

Справді, миколаївські дороги відомого всьому світові М.А. Римського-Корсакова (1844-1908) досліджувалися вченими, музикознавцями та краєзнавцями.

 image112

Композитор, диригент, педагог. Член відомого музичного гуртка «Група п’ятьох» — «Могучої кучки». 15 опер, 79 романсів, талановита організаторська робота, диригентські роки, інспекторський досвід по удосконаленню музичного мистецтва — такою постає його постать зі сторінок історії.

У Миколаєві був двічі: 1874 та 1881 рр. Перший раз — у травні 1874 року. На посаді інспектора морських хорів (так тоді називали оркестри) Морського відомства. Прибув разом з дружиною та старшим сином. Його дружина — талановита учениця композитора А. Даргомижського. Жили на «високому березі Інгулу», як писав потім Римський-Корсаков. В одному із флігелів Будинку головного командира ЧФ та портів (військовим губернатором на той час був адмірал М. А. Аркас). Місцева преса одразу відгукнулась на його приїзд: «Николаевская нублика с нетєрпением ожидает, когда наконец хор заиграет на бульваре».

Вдруге відомий композитор приїхав до нашого міста через 7 років — у 1881 р. І знову поселився в Будинку командира. На той час військовим губернатором був адмірал М. П. Манганарі. Микола Андрійович щоденно зранку йшов проводити «смотр музьїкаптов». Місцевій публіці особливо запам’ятався його концерт, що відбувся 20 червня 1881 р. в палаці Будинку флагманів (нині — будинок офіцерів флоту на перехресті вулиць Артилерійської та Адміральської). В ньому взяли участь два оркестри флотських екіпажів і «портовьіх черноморских певчих». Дослідники (О. Ковальова, В. Чистов) писали, що якраз на цьому концерті звучала музика з «Гугенотів». «Снециально переложенная композитором для концерта»! Ось, очевидно, про цей рукописний варіант і згадував О. М. Корнєєв. Якраз за цими нотами, написаними композитором, грали музиканти того літнього пам’ятного вечора.

Наступного дня концерт повторили. «Николаевский вестник» із захопленням розповідав своїм читачам: «При исполнении каждой пьесы нельзя было не заметить, что рука талантливого художника коснулась каждого инструмента и соединила их в одно стройное гармоническое целое. Успех, достигнутый на этих концертах, далеко превзошел наши ожидания, чем мы обязаны… участию, которое принимал в зтом деле Н. А. Римский-Корсаков». Недаремно сучасники називали композитора генієм з високою душею. В ті роки у Миколаєві проживало близько 66 тисяч людей (в т. ч., майже 3 тис. дворян та 18 тис. військових).

У листах до друзів композитор дивувався великою кількістю пташиного царства у Миколаєві. Особливо подобалися йому веселі шпаки та солов’ї Спаська (яхт-клуб). Не випадково ще й сьогодні живе легенда-розповідь про те, як чарівна мелодія нашого спаського солов’я лягла в нотні рядки музичних чудес — опер Римського-Корсакова.

Сьогодні ім’я композитора носить музична школа № 1 (відкрита 1892 р.), відома своїми талановитими викладачами і вихованцями. Тут навчаються за 14-ма спеціальностями. Відомо, що в школі довгий час викладав видатний педагог-скрипаль, учень Римського- Корсакова О. М. Погадаєв (1869-1932). Нині тут працює музей відомого композитора. Серед експонатів — його особисті речі, подаровані нащадками. У 1977 р. поряд з будинком школи відкрито пам’ятник М. А. Римському-Корсакову (скульптор О. II. Здіховський).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19