Українська етнологія (часть 2)

Розділ VI. Етнічна психологія

При вивченні проблем уфаїнської етнопсихології величезний інтерес і цінність являє творча спадщина визначних філософів, істориків, письменників, мистецтвознавців, фольклористів. Із плеяди української інтелектуальної еліти, що прагнула осмислити, розкрити таємниці української психіки (душі), на особливу увагу заслуговують ідеї Г Сковороди, М. Гоголя, М. Костомарова, І. Нечуя-Левицького, М. Драгоманова, В. Гнатюка, М. Грушевського, В. Антоновича, В. Липинського, Д. Чижевського, Ю. Липи, І. Мірчука, М. ІІІлемкевича, Л. Виготського, П. Юркевича, Є. Онацького, В. Яніва, О. Кульчицького, І. Лисяка-Рудницького. Глибоке розуміння цієї проблеми також потребує ознайомлення із науково-теоретичною спадщиною зарубіжних і сучасних українських учених, психологів, філософів, етнологів — К. Юнґа, К. Ясперса, Ж. Люб’є, Р. Мандру, І. Кона, Й. Гердера, а також А. Пономарьова, М. Гримич, П. Гнатенка, В. Храмової, А. Бароніна, В. Жмира, Г. Лозкота багатьох інших.

Предмет, завдання і становлення етнопсихології

Психологічні прикмети — одна з найважливіших властивостей етносу, що засвідчує його самобутність та відмінність від інших народів. їхнім вивченням займається етнічна психологія, в центрі уваги якої — проблеми, пов’язані з формуванням етнічного (національного) характеру, свідомості та стереотипів поведінки. Через вивчення особливостей психіки народу цей самостійний науковий напрям підходить до висвітлення загальних і специфічних рис його світосприйняття.

Становлення етнопсихології розгорталося безпосередньо під впливом психології та різних наук про етноси. Спроби визначити взаємозалежність між розвитком окремих народів та формуванням їхньої психіки і поведінки знаходимо ще в працях античних авторів. Наукове підґрунтя дослідження цих проблем заклали просвітителі XVIII ст, а оформлення в 60-х роках XIX ст. етнопсихології («психології народів») як окремого наукового напряму пов’язують з іменами німецьких учених — філософа Моріса Лацаруса і лінгвіста Геймана Штейнталя, що виступили з обґрунтуванням теорій «народного духу». Вони знайшли своїх послідовників завдяки поширенню ідей про притаманність кожному народові певних духовних якостей, що згодом було використано для виправдовування їхнього поділу на «панівні» та «підвладні».

Головні зрушення в розвитку етнопсихології відбулися в першій половині XX ст. у С1ІІА, де вона ототожнювалася з фройдистськими (неофройдистськими) теоріями або ж із концепцією «базової особистості» — своєрідною моделлю, що ввібрала в себе типові для кожного народу етнопсихологічні риси. Етнопсихологічні школи в країнах Сходу відзначалися зміщенням акцентів на розгляд етнічних процесів під кутом їхньої залежності від Природи та пануючими в суспільстві морально-етичними нормами. З другого боку, в СРСР етнічна психологія в цей час була оголошена «буржуазною лженаукою», а висунута тут доктрина інтернаціоналізму всіляко обминала увагою властиві різним народам психічні особливості. Внаслідок цього намагання радянських учених відновити дослідження в галузі етнопсихології у 70-х роках наштовхнулися на труднощі, пов’язані з відсутністю прийнятливих розробок понятійно-категоріального апарату, який би відображав взаємозв’язок між психологією, етносом і нацією.

Для розуміння феномену української психіки найбільшу цінність являють здобутки вітчизняних дослідників, які, спираючись на вироблену західною наукою методологію та понятійно-категоріальний апарат, розробили власні оригінальні філософсько-психологічні теорії та висунули чимало цінних ідей, що мають загальноєвропейське значення. Зокрема такі визначні інтелектуали, як М. Драгоманов, В. Гнатюк, М. Грушевський, М. Костомаров, В. Антонович, з’ясовуючи роль природно-географічного й історичного чинників у формуванні особливостей національного характеру різних народів й українців зокрема, зробили важливий внесок у розвиток ідей соціальної етнопсихології. Один із провідників культурно-історичної школи 20-х років XX ст. Л. Виготський головним предметом етнопсихології вважав міжкультурні та міжетнічні проблеми, а її основним методом — інструменталістський. У 30-х роках Ю. Липа здійснив цікавий аналіз різних складових формування українського етносу («раси»), в тому числі й характеру.

Важлива роль в оформленні української етнопсихології як самостійного наукового напряму належить ученим українського зарубіжжя, серед яких особливе місце займають ідеї та науково-теоретичні опрацювання О. Кульчицького і В. Яніва. Науку, що вивчає цілісність психіки та її специфіку в того чи іншого народу, Кульчицький назвав «характерологією». Янів показав, що це поняття вужче, ніж етнопсихологія (грец. ethnos — народ, рsyche — душа, iogos — вчення), яка повинна досліджувати не лише характер (грец. Сharakter—ознака, риса, особливість), але й проблеми, пов’язані з формуванням психічних особливостей етнотипу й ментальності народу. В працях В. Яніва («Нариси до історії української етнопсихології») і О. Кульчицького («Риси характерології українського народу», «Український персоналізм», «Світовідчуття українця» та ін.) визначені сутність, предмет і завдання української етнопсихології як самостійної наукової дисципліни, що має свою методологію та категоріальний апарат.

Для розуміння феномену української психіки важко переоцінити ідеї таких відомих учених та інтелектуалів XIX—XX ст, як П. Юркевича («Сердце и его значение в душевной жизни человека»), В. Липинського («Листи до Братів-Хліборобів»), Д. Чижевського («Нариси із історії філософії в Україні»), Я. Яреми («Українська духовність в її культурно-історичних виявах»), Є. Онацького («Українська емоційність»), М. ІІІлемкевича («Душа і пісня»), П. Гнатенка («Національний характер»). Окремо згадаймо опрацьовану в 1860-х роках П. Юркевичем теорію кордоцентризму (пат. сог— серце), яка у 1990-х роках набрала широкої популярності в Україні. Спираючись на тезу, що серце значно швидше, ніж розум людини, рухається, мислить, доходить висновків, учений-філософ доводив, що не розум й інтелект, а емоції та почуття, які становлять «потенції серця», визначають світогляд і мотиваційну діяльність особи, відіграючи провідну роль в її життєдіяльності. Ця теорія має важливе значення для розуміння особливостей психічного складу та етнічної духовної культури українського народу.

Суспільно-політичні зміни й активізація міжетнічних стосунків у 1990-х роках спричинили чергову актуалізацію етнопсихологічних досліджень в Україні. Зважаючи на пройдений шлях і здобутки західної та вітчизняної науковоїтрадиції, на зламі XX—XXI ст. етнопсихологія являє собою комплексну міжгалузеву сферу знань, тісно пов’язану із культурологією, соціологією, лінгвістикою, антропологією, етнографією, фольклористикою, історією та іншими науками. Поступово починає переважати погляд, що її основним предметом є вивчення проблем, пов’язаних із формуванням архетипів, національного характеру, ментальності та етнічної свідомості того чи іншого народу. В найширшому розумінні етнічна психологія покликана дати психологічну характеристику етносу, що неможливо без напрацювання власного категоріального апарату.

Перш ніж перейти до безпосереднього з’ясування окреслених питань, що стосуються українського етносу, звернімо увагу на кілька важливих теоретичних аспектів етнопсихології.

У психологічній науці загальновизнаною залишається здійснена швейцарським психологом і філософом Карлом Юнґом (1875—1961 рр.) класифікація народів за психологічними функціями. Він вважав, що індивідууми можуть розрізнятися не лише за універсальними принципами — екстраверсією (зорієнтованість на оточуючий світ) та інтроверсією (зверненість до внутрішнього світу), але й за психічними функціями. На основі домінування одного з чотирьох показників—мислення, емоції, відчуття, інтуїція — були визначені відповідні психологічнітипи: мислячий, емоційний, сенсорний, інтуїтивний. Оскільки кожна особа (екстраверт чи інтроверт) належить до одного із названих психологічних типів, то цю схему цілком оправдано застосовують і для класифікації етнічних спільнот.

Психічні особливості народу розкриваються через структуру психології етносу, яка складається із двох основних груп характеристик. Перша стосується статичних компонентів, які визначають психічний склад етносу через психічні властивості, що були сформовані протягом його історичного розвитку. Будучи досить стабільними, вони змінюються внаслідок докорінної деформації життєдіяльності спільноти та розкриваються через такі наріжні поняття етнопсихології, як «етнічний архетип», «етнічний образ», «етнічний характер», «етнічний темперамент», «ментальність», «етнічна свідомість» («самосвідомість») та ін. Динамічні компоненти структури психології етносу відображають його мінливі психічні характеристики, які можуть виникати та зникати під впливом різних обставин суспільного розвитку. Вони передусім представлені етнічними почуттями і смаками.

Основне завдання української етнопсихології полягає у вивченні феномену української психіки, що є комплексом взаємопов’язаних психічних особливостей українського народу та ментальних (світосприймальних) настанов, які детермінують подібність мотиваційних (вольових), емоційних (почуттєвих), перцептивних (сприймальних), коґнітивних (пізнавальних) процесів представників даного етносу (О. Кульчицький). Українська психіка формувалася під впливом багатьох чинників (географічного, расового, історичного, соціального, культурного) та являє складну багаторівневу, динамічну і саморегулюючу психічну систему. Специфіка українського етнотипу визначається самозбереженням українського духовно-психічного складу, саморозвитком українських типових вартостей, поглядів, оцінок тощо.

Отже, з’ясування різних аспектів психології українського етносу повинно супроводжуватися визначенням дефініцій відповідних категорій етнопсихології, а також врахуванням усього комплексу суспільно-історичних факторів, що зумовлювали формування та зміни його етнопсихологічних архетипів, національного характеру, ментальності, свідомості й інших психологічних параметрів. Розуміння та врахування специфічних психологічних характеристик народу сприяють збереженню його культурної самобутності і гармонізації як внутрішніх, так і міжетнічних стосунків.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Вам также может понравиться...