Українська етнологія

Слід наголосити, що попри деякі фізіологічні відмінності між представниками вищезазначених областей і зон українці загалом досить гомогенна в антропологічному відношенні спільнота. Виходячи з цього, дослідники різних поколінь, хоча й під різними назвами, погоджувалися з фактом існування окремого «українського антропологічного типу», до якого зачислялася більшість людності України. Відсутність різких фізіологічних відмінностей між представниками її окремих реґіонів також підтверджують одонтологічні та дерматогліфічні дані. Беручи до уваги весь комплекс фізіологічних ознак, учені визначають чітку тенденцію щодо посилення південноєвропеоїдного компонента з центральноукраїнської області у південному та південно-західному і східному напрямах (С. Сегеда).

Великодержавні російські діячі висунули низку псевдонаукових теорій про те, що за доби Середньовіччя буцімто зовсім змінився антропологічний тип людності України. На основі цього робилися вже згадувані реакційні висновки. Насправді ж й у XX ст. в українському етносі чітко простежується генетична спорідненість зі своїми пращурами не лише з відстані одного тисячоліття, але й зі значно глибших історичних часів. Наприклад, стосовно сучасного населення Середньої Наддніпрянщини, незважаючи на присутність тут монголоїдного компонента, така лінія виразно проглядається ще від носіїв культур бронзової доби, а далі вона тягнеться через лісостепових скіфів, черняхівців і нащадків полян. З часу існування східнослов’янських союзів племен в антропологічному типі українців присутні масивний і грацильний морфологічні варіанти, властиві відповідно волинянам, деревлянам, уличам, тиверцям, а також полянам і сіверянам. З другого боку, не слід забувати і про постійні впливи на формування «українського етноантропологічного стовбура» різноетнічних морфологічних компонентів, носіями яких виступали народи багатьох реґіонів Євразії.

Насамкінець відтворімо «типовий фізіологічний портрет» сучасного українця, який передає такі ознаки: доволі високий зріст, масивна чи грацильна будова тіла; округлої форми голова з відносно широким обличчям, де має переважати темний колір очей і волосся, та пряма спинка носа. Для людності, що проживає в різних регіонах нашої країни, можуть бути властиві вищеназвані особливості та «відхилення» від цього узагальнюючого портрета.

Література:

Алексеев В. П. Историческая антропология. — М., 1979;
Алексеев В. П. Историческая антропология и этногенез. — М., 1989;
Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян поданным антропологии. —М., 1973;
Антропологические данные о составе древнего населення на территории Украины. — К., 1984;
Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. — К, 1995;
Восточные славяне. Антропология и этническая история. — М., 1999;
Гохман И. И. Население Украины в епоху мезолита и неолита (антропологический очерк). — М., 1996; Данилова Е. И. Гематологическая типология и вопросы этногенеза украинского народа. — К., 1971;
Дяченко В. Д. Антропологічний склад українського народу. — К, 1965;
Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект. — К., 2001;
Сегеда С. Антропологічний склад українського народу (спроба комплексного аналізу) // Народознавчі зошити. — 1998. — Зош. 2;
Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: новий погляд // Народна творчість та етнографія. — 2001. — Ч. 4; Сегеда С. Антропологія. — К., 2001;
Сегеда С. П. Українська антропологія. Курс лекцій. — К., 1995;
Старовойтова Р. А. Этническая геногеография Украинской ССР — К., 1979;
Українці. Історико-етнографічна монографія у двох книгах. — Опішне, 1999;
Украинцы: Этническая история. Антропология. Язык. Расселение. — М., 1994. — Кн. 1.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89

Вам также может понравиться...