Українська етнологія

Між черняхівцями та літописними уличами і тиверцями, що заселяли прутсько-дністровське межиріччя, відсутня будь-яка етногенетична спільність. Це вказує на інший вектор антропологічних зв’язків реґіону, людність якого поєднала праслов’янський морфологічний комплекс з протоболгарським (тюркським) і деякою мірою аланським (іраномовним) компонентами. Характерно, що перший комплекс найбільше властивий жінкам (більш вузьке обличчя з ширшим носом), а два інші компоненти — чоловікам (високий зріст, вузький ніс на широкому лиці).

Розвиваючись у певному ідеологічному руслі, радянська наука була зорієнтована на всіляке доведення етнокультурної спільності східнослов’янських народів. Зокрема відсутність палеоантропологічного матеріалу ускладнювала реконструкцію антропологічного типу російського праетносу до його зіткнення з фінськими народами, тому вчені намагалися штучно прив’язати його до гіпотетичного прототипу, що міг відповідати нащадкам усіх східнослов’янських народів. Проте побудовані на емпіричному матеріалі результати антропологічних досліджень було найважче втиснути у прокрустове ложе таких ідейно-теоретичних догм. Радянські вчені були змушені констатувати, що «на жаль, походження основного типу східнослов’янського населення поки що залишається загадкою, і тут ми вступаємо в галузь гіпотез» (В. Алексєєв, 1969, с. 206). Утім вони визнали, що етноантропологічний розвиток росіян і білорусів, а особливо українців, протікав у зовсім різних напрямах. Це вагомий аргумент для підтвердження окремішності шляхів їхнього етногенезу.

Комбінації краніологічних ознак російського етносу свідчать про його відносну гомогенність на території від Архангельська до Курська та від Смоленська до Вологди і Пензи, що не суперечить існуванню тут окремих локальних груп. У властивих йому фізіологічних рисах досить чітко проявляються ознаки грацилізації: середньої ширини і довжини черепна коробка, мала ширина і середня висота обличчя, розміри носа не виходять за межі середніх величин тощо.

Антропологічні риси сучасних росіян суттєво відрізняються від рис, властивих пращурам — новгородським словенам, кривичам, в’ятичам, серед яких був яскраво виражений дослов’янський фінський субстрат (плосколиций, плосконосий морфологічний варіант). Починаючи з М. Карамзіна, його присутність у формуванні російського етносу всіляко заперечувалась, але згодом перемогла протилежна точка зору. Протягом другого тисячоліття після Н. X. фінський субстрат у російському етносі став майже непомітний, оскільки він був «витіснений» шляхом перемішування з іншою слов’янською людністю (зокрема й українцями). У той же час між літописними полянами, деревлянами, сіверянами та сучасними українцями простежується пряма лінія етноантропогенетичної спадковості.

Як не парадоксально, але антропологія пізньосередньовічної України загалом досліджена досить погано, що зумовлюється багатьма об’єктивними та суб’єктивними причинами. Проте наявні дані дозволяють стверджувати, що більшість її населення належала до сформованого тоді єдиного антропологічного типу, який згодом отримав назву «центральноукраїнського» (докл. розділ 4.3). Він залишався домінуючим упродовж подальших століть, незважаючи на те, що в окремі періоди в різних реґіонах українська людність тією чи іншою мірою зазнавала кровозмішування з кочовим (монголоїдним), російським та іншими різноетнічними елементами.

В сучасному світі фактично не існує «чистих» у расовому відношенні етносів, що повною мірою стосується й українського. Проте антропологічна історія України засвідчує, що, починаючи здоби неоліту, більшість її людності, передусім Середньої Наддніпрянщини, відзначалася досить гомогенними морфологічними ознаками. Таку відносну етногенетичну цілісність не могли порушити різноетнічні домішки, які спричинили виникнення лише певних (більш виразних чи майже непомітних) регіональних відмінностей. Це дозволяє говорити про існування окремого «українського антропологічного типу», структура та головні характеристики якого потребують спеціального розгляду.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89

Вам также может понравиться...