Українська етнологія

Білорусь. Складні процеси етнічної ідентифікації пережили й українці Білорусі. Найбільш компактно вони мешкають на Берестейщині (межиріччя Бугу, Прип’яті, Ясельди і Нарви), яку багато вчених вважає українською етнічною територією. Проблема українсько-білоруської ідентифікації населення Берестейщини доволі складна, тому й досі залишається до кінця не вирішеною. За російським переписом 1897 року, більшість людності цього реґіону була причислена до українців (407 тис). Російські лінґвісти відносять цей мовний масив до групи північноукраїнських говірок. У 1920—30-х роках польська влада населення Берестейщини визнавала за окрему «етнографічну» групу під назвою «поліщуки».

За часів радянської влади українців Білорусії (часто без їхньої згоди) записували як «білорусів», тому дані, що на 1989 р. у цій республіці проживало 291 тис. українців (45,4% вважали українську мову своєю рідною), ймовірно, не відображають реальної кількості осіб українського походження. Активну діяльність, спрямовану на захист їхньої етнічної ідентичності, в 1990-х роках розгорнули національно-культурні товариства «Берестейщина», «Просвіта», «Ватра» та ін.

Молдова. Тягар минулої спадщини зумовив труднощі етнічного розвитку українців Молдови, що часто набирав трагічного характеру. З 600 тис. осіб українського походження, що проживали тут у 1989 р. (13,8% населення країни), майже 62% вважали рідною мовою українську.

Протягом XVII—XIX ст. переселенськими хвилями на територію Молдови прибували українці, які нині компактно проживають у 344 населених пунктах цієї країни. Після десятиліть тотальної русифікації процес відновлення етнонаціональної ідентичності українців Молдови перервав конфлікт 1991—1992 рр. Протестуючи проти урядової політики форсованого переходу на молдавську мову та намагань з’єднатися з Румунією, українська і російська етнічна більшість, що проживала на лівобережжі Дністра, проголосила створення тут Придністровської Молдавської Республіки. Ця проблема досі залишається невирішеною. У 90-х роках українці Молдови зробили значний поступ у відродженні свого етнокультурного життя, а багато з них повернулося в Україну.

Країни Середньої Азії. Порівняно з вищеназваними державами специфічні процеси етнічного розвитку переживає українська діаспора у країнах центральноазіатського реґіону — Казахстані (896 тис. українців), Киргизстані (71,2 тис), Таджикистані (11 тис), а також Узбекистані і Туркменистані, де, за даними на 1989 р., зафіксовано відповідно 153 і 35,6 тис. осіб українського походження. Низький рівень знання мови титульних етносів, етнорелігійні відмінності, певна ізольованість від корінного населення та інші фактори обумовили слабку інтегрованість українців у місцеве середовище. Рідкісними (у середньому 3%) були їхні шлюби з представниками титульного етносу, а натомість переважали моноетнічні та міжетнічні російсько-українські (40—48%) шлюби. На такому тлі більшість українців постійно відчуває «етнічний дискомфорт», третину з них не покидають еміграційні настрої: вони не відкидають можливості виникнення етнічних конфліктів.

Значна частина української діаспори пострадянських азіатських держав доволі зрусифікована: близько 44—60% її представників удома спілкуються російською мовою. Зберігаючи культурну дистанцію щодо титульних етносів, українці разом з іншими «російськомовними етнічними групами» становлять відокремлену самодостатню соці о культурну групу з розмитою етнічною свідомістю. У той же час чималий відсоток представників української діаспори розуміє необхідність зміцнення етнічної самосвідомості, що проявляється у зацікавленні вивчення їхніми дітьми української мови, підтримці розвитку українських товариств і преси тощо.

Схожі процеси і явища переживає українська діаспора країн Закавказзя — Азербайджану (на 1989 р. тут зафіксовано 32,4 тис. українців), Вірменії (8,3 тис), Грузії (52,4 тис). Протягом 1990-х років унаслідок міграції та асиміляціїукраїнська присутність у пострадянських країнах середньоазіатського та закавказької регіонів зменшилася на 10—35%.

Різне становище і перспективи розвитку має українська діаспора в країнах Балтії — Латвії (проживає 69,3 тис. осіб українського походження), Литві (44,8 тис), Естонії (39,6 тис). Втративши свою етнічність у радянський період, у 1990-х роках українці зустрілися зі значними труднощами щодо її відновлення в Естонії та Латвії. Цьому передусім перешкоджають офіційні етнополітичні доктрини, які відображають недостатньо лояльне ставлення до представників нетитульних етносів. Більшість українців не має громадянства цих держав, а може отримати це право лише в порядку натуралізації, який передбачає врахування цензу осілості, стабільного заробітку, знання мови тощо. Послабленню виразності етнічної ідентичності українців також сприяли міжетнічні шлюби, які становлять близько 88% від загальної кількості. Найкращі можливості для свого етнонаціонального відродження українці мають у Литві, де створено широку мережу національно-культурних установ. Важливим підґрунтям цього стало глибоке коріння українсько-литовських стосунків.

Таким чином, українська діаспора у пострадянських країнах відзначається доволі низьким рівнем етнічної ідентичності та самосвідомості, проте вона має своє майбутнє, якщо в процесі інтеґраціїу місцеве середовище зуміє зберегти ознаки власної етнічності, а також за умови утримання тісних зв’язків з Україною.

Література: Заставний Ф. Д. Українська діаспора. —Львів, 1991; Заставний Ф. Д. Українські етнічні землі. —Львів, 1993; Зберігаючи українську самобутність. — К., 1992; Енциклопедія українськоїдіяспори, в семи томах. — К., 1995; Мала енциклопедія етнодержавознавства. — К, 1996; Трощинський В. П., Шевченко А. А. Українці в світі. — К, 2000; Українська діаспора.

— Київ — Чикаґо, 1992; Українці. Історико-етнографічна монографія у двох книгах. — Опішне, 1999; Енциклопедія Українознавства.— Т. 1—10. — Перевидання в Україні.—Львів, 1993— 2001.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89

Вам также может понравиться...