Українська етнологія

Етнодемографічний розвиток України в XX ст.

Протягом XX ст. українці пережили складні й трагічні процеси етнодемографічного розвитку. їхні характер і спрямованість, як і раніше, значною мірою визначалися політикою іноземних державно-політичних систем, у межах яких перебував український етнос, а також подіями загальноєвропейського масштабу, передусім світовими війнами. Ці та інші фактори спричиняли масові переселення, еміграції, терорта різні випробування, що випали на долю українців.

Основним джерелом вивчення цієї проблеми є переписи населення, що проводилися в царській Росії, Австро-Угорщині, Польщі та СРСР Необхідність глибокого критичного аналізу їхніх результатів зумовлюється двома головними причинами: 1) критерії, які використовувалися для національної ідентифікації (мова, віросповідання тощо), далеко не завжди адекватно відображали етнічне походження особи; 2) підсумки переписів в офіційних документах часто подавалися однобічно; окремі їхні показники замовчувалися, а нерідко свідомо чи несвідомо фальсифікувалися. Переписи та інші документальні матеріали досить повно фіксують прямі втрати, що зазнавав український етнос унаслідок військових подій чи різних насильницьких акцій, проте при визначенні характеру етнодемографічних процесів слід також враховувати показники природного приросту населення та комплекс інших факторів.

В етнодемографічному розвитку українців у XX ст. можна умовно вирізнити такі основні етапи: 1) початок XX ст. (до 1914 р.), коли українські етнічні землі перебували у складі Російської та Австро-Угорської імперій; 2) 1914—1925 роки, коли український етнос зазнав відчутних людських втрат та етнотериторіальних змін, спричинених Першою світовою війною та національно-визвольними змаганнями; 3) 1926—1939 рр., коли почалася чергова стабілізація життєдіяльності українського етносу в межах чужих держав; 4) 1939 р. — перша половина 50-х років, коли його розвиток був перерваний Другою світовою війною і трагічними повоєнними подіями; 5) друга половина 1950-х — 80-ті роки, коли більшість українців опинилася в межах СРСР; 6) 1990-ті роки, коли з відновленням Української держави розпочалися глибокі зрушення в етнічній свідомості українства. Ця схема стосується лише українців, що проживали на власній етнічній території, про тих, які перебували поза її межами (діаспора), мова піде в окремому розділі.

До вибуху Першої світової війни більшість українців проживала в межах Російської імперії, де згідно з офіційними даними з 1897 р. протягом двох десятиліть їхня кількість зросла приблизно з 22,4 до 31 млн. осіб, тобто майже на 38,6%. Проте наведені цифри, ймовірно, занижені, оскільки при проведенні переписів багато етнічних українців зараховували до росіян, оскільки вони своєю «рідною» мовою називали російську. Загальне зростання чисельності українців відбулося головним чином завдяки високому рівневі природного приросту населення.

У той же час посилювалася тенденція щодо розпорошення українського етносу по безкраїх просторах Російської імперії, яка збільшувала загрозу його асиміляції. Активізація переселенської політики московського уряду на початку XX ст. досягла найвищого піку в 1907—1910 рр. Таким чином, починаючи з другої половини XIX ст., на 1917 р. у Сибіру й Далекому Сході опинилося майже 900 тис. осіб українського походження, а їхня частка в цьому реґіоні зросла до 8,4% від усієї кількості населення. Довоєнна еміґрація українців за межі Російської імперії була незначною, вона охопила голівно Холмщину, Волинь, Полісся, звідки до 1914 р. виїхало до 50 тис. осіб.

У межах своєї етнічної території українці становили абсолютну більшість: понад 80% вони становили у Полтавській, Харківській, Подільській губерніях, 75,5%—у Київській, близько 60% — у Волинській, Чернігівській, Катеринославській, а в Херсонській — 52,2%, у Таврійській — 47,1 %.

На початку XX ст. характер етнодемографічних процесів у Східній Україні суттєво відрізнявся від тих, що відбувалися на західноукраїнських землях. За 1900—1910 рр. людність Східної Галичини збільшилася з 4,7 до 5,25 млн. осіб. Проте відносна кількість українців у країза цей час зменшилася з 63,5до 62,4%, а поляків, натомість, зросла з 22,7 до 24,6%; євреї становили приблизно 12% населення, решту становили німці, вірмени та представники інших етносів. Схожа ситуація була на Буковині, де на 1910 р. число українців досягло 305 тис, а їхня відносна частка серед населення краю з 40,8% зменшилася майже на три відсотки. З другого боку, тут швидко зростала кількість румунів (235 тис), німців (161,5 тис), євреїв (98 тис). Подібне явище мало місце й на Закарпатті, де чисельність українського населення на 1910 р. досягла 447 тис, але відносний приріст словаків та угорців тут був значно вищий.

Таке розмивання етнічної структури західноукраїнських земель, коли відносна кількість українців зменшувалася на користь іншоетнічного населення, тривало до кінця 30-х років XX ст. Цей процес зумовлювався низкою суб’єктивних і об’єктивних факторів, передусім низьким природним приростом українців, який становив близько 2,5%, а також зростанням темпів еміграції. На початку XX ст. в Галичині на 1 кв. км припадало 67 сільських жителів. Це свідчило про аграрне перенаселення: за підрахунками вчених, у краї нараховувалося 1,2 млн. зайвої робочої сили.

У науковій літературі існують суттєві розбіжності у визначенні масштабів еміграції, що зумовлюється різними підходами до вивчення проблеми. Стверджуючи, щодо Першої світової війни із західноукраїнських земель виїхало 700—800 тис. українців,

В. Кубійович виходив із даних про їхню чисельність у С1ІІА, Канаді та інших країнах світу. Сучасні вчені такі дані вважають перебільшеними, бо вони включають молодь, народжену на чужині. З другого боку, цифра 370 тис, що випливає з офіційної статистики, занижена, бо тут не враховано безліч «нелеґалів». Найвірогіднішою є думка, що у вказаний період західноукраїнські землі покинуло близько 500—600 тис. осіб українського походження, що суттєво вплинуло на їхню етнічну структуру.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89

Вам также может понравиться...