Українська етнологія

Росія. На тлі такого поширення похідних від етнополітоніма «Русь» Московія остаточно привласнила собі це історичне ім’я, правда, у дещо трансформованій (порівняно з першоцерковною) називній формі — «Росія» — «Россия». До речі, в Україні ці поняття довгий час плутали навіть книжники, а у світському лексиконі назва «Росія» фактично не вживалася. Як свідчать джерела, русини-українці навпаки часто називали себе «роським народом», щоб таким чином свідомо підкреслити свою відмінність від «русских», тобто від московитів. Назви «Росия», «Россия» набули широкого вжитку в XVI ст. на означення територій, що входили до складу Московської держави. Утому жта наступному столітті почали застосовувати похідні від них етноніми.

Остаточне привласнення Московією назви «Русь» відбулося шляхом прийняття на офіційному державному рівні церковнослов’янського терміну «Росія». Це явище мало глибокі національно-політичні причини. У XVII—XVIII ст. Україна мала потужніший науковий та інтелектуальний потеніцал, аніж Московія, а також суттєво відрізнялася від неї за характером побутових і суспільних стосунків. Україна живилася культурними здобутками Європи, а її найкращі культурні сили європеїзували та «окультурювали варварську Росію». Не випадково Петро І будував плани перенесення столиці Московії до Києва, щоб таким чином наблизитися до Заходу, а головно остаточно знищити самобутність українців, які ставили себе вище за московитів.

Як привід для реалізації таких намірів Петро І використав перемогу під Полтавою та «зраду» гетьмана Івана Мазепи в 1709 р. Згідно з його наказом 1713 року московські посли отримали розпорядження, щоб в усіх іноземних часописах «государство наше» друкували [називали] «Россійським», а не «Московським». Відповідні заходи в цьому напрямі було вжито і в межах Московської держави. Спочатку такі дії викликали відкритий протест закордонної дипломатії й громадськості, але поступово в публічному лексиконі за Московією почала утверджуватися назва «Россія», «Русскоє государство». У У 1721 р. вона отримала офіційну назву «Російська імперія».

Принципове значення має питання, чому московські правителі для назви своєї держави взяли не стародавнє поняття «Русь», а дещо штучний грецький термін «Россія». Це головним чином пояснюється тим, що, по-перше, він мав церковний характер і був поширений серед московського люду, тоді як назва «Русь» для нього залишалася майже невідомою. По-друге, в усій Європі назва Русь ототожнювалася з територією, розташованою між Чорним морем, Дніпром, Дністром і Бугом, отже, якби Московія присвоїла її у первісному варіанті, то це могло б сприйматися так, що вона перетворилася на складову частину історичної Русі — України.

Отже, розвиток етноніміки засвідчує тяглість і поступальність процесів формування українського етносу, а також є важливим показником еволюції етнічної самосвідомості. У становленні самоназв яскраво відобразилися етапи етнонаціональної зрілості тієї чи іншої спільноти. Пройшовши складний і суперечливий шлях розвитку, кожен зі східнослов’янських етносів здобув свою самоназву, яка тепер репрезентує його перед усім світом.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89

Вам также может понравиться...