Українська етнологія

Вихідці зі скандинавських країн у літературі зустрічаються під різними, майже синонімічними назвами: «північні люди», «нормани», «варяги», «вікінґи». Вони відіграли певну роль у розвитку політичної, особливо військової, організації Київської Русі, але їхній вплив на етнічні процеси був незначний. Основна експансія норманів спрямовувалася у західноєропейські прибережні райони, а на слов’янські землі спочатку була нечисленною. Внаслідок цього в балтійському регіоні у VIII—IX ст. на основі змішування норманів, слов’ян, саксів, каролінґів склалася самобутня поліетнічна спільнота, представники якої, власне, і прибували на Русь, передусім у її північний реґіон. Згідно з результатами археологічних досліджень у південній частині (Київщина, Чернігівщина, Переяславщина) Давньоруської держави, на відміну від північної (Новгородщина, Смоленщина), не виявлено даних, які б свідчили про існування скандинавських поселень до X ст.

Таким чином, по-перше, «норманський фактор» на Русі був етнічно неоднорідний, бо включав у себе не лише шведів і данців, але й західних слов’ян, балтів, угро-фінів. По-друге, північний етнічний субстрат у південній частині Давньоруської держави був значно менший, аніж у північній. Незалежно від того, чи мала київська княжа династія слов’яно-скандинавське чи лише слов’янське походження, вона швидко «ослов’янилася», тому надавати норманам якогось особливого статусу не було потреби. Київські володарі ставилися до вікінґів передусім якдо тимчасових найманців, а коли ті осідали в руських містах на постійне проживання, то протягом одного—двох поколінь зазнавали такої цілковитої асиміляції, що серед місцевого населення часто вирізнялися лише за старими родовими іменами.

Другий неслов’янський іншоетнічний елемент, який був складовою етнічної структури Давньоруської держави, являли жителі південно-руських степів — печеніги, торки, половці, яких згідно з сучасними даними у східноєвропейських степах нараховувалося близько 500—600 тис. Стабільні контакти слов’ян із печенігами розпочалися в кінці IX ст, коли вони почали перекочовувати до кордонів Київської Русі. Спочатку ці стосунки мали здебільшого військовий характер, що проявлявся у русько-печенізькому військовому протистоянні та перебуванні печенігів у руському війську, звідки в XI ст. вони поступово витіснили варягів. Після розгрому печенігів Ярославом Мудрим у 1036 р. головне місце в українських степах зайняли торки.

Схожий характер мали зносини русичів із половцями (кипчаками), які в давньоруській літературі зустрічаються під назвою «світло-жовті». Вперше біля кордонів Русі вони з’явилися в 1055 р. і стали розселятися на територіях на схід від Дніпра, а етнічно близькі до половців кумани займали простір на захід від Дніпра. Захопивши найкращі донецькі, приазовські та нижньодонські степи, половці здійснили 46 великих грабіжницьких походів на Русь. Але поступово військово-конфронтаційні стосунки змінюються на добросусідські, у XII ст. половці витісняють норманів із княжого війська на південноруському порубіжжі. У той же час вони почали осідати у Середньому Подніпров’ї. Про тісні слов’яно-печенізькі контакти свідчить обопільне володіння мовами представників цих спільнот. З іншого боку, безсумнівним перебільшенням є припущення Л. Ґумільова, нібито Русь і Половецька земля у XII — першій половині XIII ст. могли становити єдину поліцентричну державу. Під тиском монгольської навали основна частина половців переселилася у Поволжя.

У писемних пам’ятках із прив’язкою до певних місцевостей зустрічається поняття «свої погани», яке застосовувалося до дружніх слов’янам степовиків. Це може свідчити про суцільне проживання останніх на території Наддніпрянщини. Зокрема степовики фігурують під назвами «ковуї» чернігівські, «торки переяславські», чорні клобуки на Правобережжі тощо. Археологічі дані свідчать, що кочівників на Правобережжі було приблизно у 18 разів більше, ніж на Лівобережжі, де вони постійно мешкали лише в окремих місцевостях, переважно перебуваючи на тимчасовій службі.

Найскладнішою етнічна ситуація була на південноруському порубіжжі, де за динамікою руху різноетнічних елементів вирізняється Поросся (територія вздовж ріки Рось). Тюркомовне населення створило тут досить ориґінальний союз Чорних клобуків (під такою назвою він уперше зафіксований у Літописі під 1146 р.). Крім торків і печенігів, до нього входили берендеї, турпеї, коуї, каєпичі та ін. Услід за головним містом Торчиськом уздовж Росі закладалися міста-фортеці Дверен, Боровий, Чурнаєв та ін. На Пороссі тюркомовні племена спочатку становили п’яту частину населення реґіону, але згодом вони зазнали потужної асиміляції, сприйнявши давньоруську мову, культуру, билинний епос тощо. Після монгольського нашестя чорні клобуки не зберегли етнічної єдності. Більша їхня частина, які половці, переселилася до Поволжя, а решта — на Подністров’я. Вчені припускають, що нащадками останніх є сучасні аґаузи.

Союз Чорних клобуків не домігся права на рівноправні федеративні зносини з Київської Руссю, тому перебував у васальній залежності від неї. Тут звернімо увагу на одне цікаве явище. Належні до Чорних клобуків племена перебували на стадії переходу від кочівництва до пастухування, тому за певних умов серед них почали складатися своєрідні елементи субкультури і побуту, багато з яких згодом прижилося в українському козацтві. Найприкметнішими рисами цього явища є постійна участь або ж готовність чоловіків до військових походів та ведення жінками основної господарської діяльності. Важливим свідченням тісних стосунків між слов’янським і чорноклобуцьким населенням є близьке розташування їхніх могильників. Представників цих етнічних спільнот нерідко ховали на одному цвинтарі, що свідчить про їхнє спільне проживання. Під впливом слов’ян серед кочовиків поширився звичай ховати померлих чоловіків без захоронення коня.

Окреслені явища, що існували в Пороссі, були значною мірою властиві всьому південноруському порубіжжю, де у симбіозі культур тюркомовних кочовиків і слов’янського населення домінуючі впливи мала вища за рівнем землеробська культура.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89

Вам также может понравиться...