Что показывает спермограмма www.gemotest.ru. . Автоцентр смольный отзывы автошкола смольный санкт петербурга отзывы.

Українська етнологія

Джерела і методи етнологічних досліджень

Предмет і завдання етнології зумовили специфічний характер джерел та методів дослідження етнічних процесів, зокрема й тих, що застосовуються при вивченні проблеми формування українського етносу. Для їхнього аналізу активно використовуються результати різних наук, передусім археології, історії, лінгвістики, етнографії, психології, географіїта ін. Це також стосується різноманітних видів джерельної літератури—етнографічних описів, нотаток мандрівників, фольклорних, статистичних і публіцистичних матеріалів тощо. Таке розмаїття джерельної бази зумовлює необхідність застосування широкого арсеналу методів її опрацювання й аналізу, до якого насамперед належать писемна література й усні оповідання, археологічні, антропологічні й лінгвістичні матеріали, польові дослідження та ін. Через специфічні завдання важливе значення для етнологів також мають методи, що використовуються у мовознавстві, археології, статистиці, географіїта багатьох інших науках.

Археологічні матеріали та методи. Протягом величезного проміжку часу на території України існували численні етнічні спільноти, які займалися різними видами виробництва, торгували, вели війни тощо. Результати і характер їхньої життєдіяльності та взаємин із природою відбилися у матеріальних залишках, пошуком, нагромадженням, розшифруванням і класифікацією яких займається археологія. Ці старожитності становлять головне, а іноді й єдине джерело достовірної інформації про етногенетичні процеси у найдовший період розвитку людства — «доісторичну» (неписемну) добу. Без знань і уявлень про дописемні та зниклі народи, що мешкали тоді на території України, неможливе вивчення етногенезу українців.

Археологічні матеріали — надзвичайно широке поняття, до якого часто включають усе, створене «доісторичною» людиною в процесі її життєдіяльності, а також предмети, які оточували її після смерті. Це насамперед знаряддя праці, зброя, побутові й культові речі, поселення та могильники тощо. Цим зумовлюється інформативна всеосяжність матеріальних старожитностей, які дозволяють вивчати не лише рівень виробничої культури, побуту, але й харатер та особливості світоглядних уявлень, вірувань, звичаїв і суспільної організації етнічних спільнот. Слід враховувати, що вони несуть інформацію у закодованому вигляді, отже, потребують глибокого і творчого аналізу. Оскільки рівень матеріальної культури відповідає певному періодові життя етносу, її аналіз дозволяє об’єктивно відображати синхронність етногенетичного розвитку різних народів.

У комплексі архаїчних старожитностей особливе значення має посуд, який називають «прапором археологічної культури». Його форма, орнамент, технологія виготовлення відзначалися тривалою стійкістю та самобутністю в ареалах розселення окремих етнічних суспільностей і водночас зазнавали досить швидких змін в епохи Глобальних етносоціальних катаклізмів. Таким чином, керамічні вироби у концентрованому вигляді зберігають і відображають естетичні смаки, звичаї, культурну традиційність й етнографічну самобутність різних етнічних груп і суспільностей. Все це надає посудові функцій важливого індикатора для етнічної ідентифікації та вивчення етнокультурного розвитку різних народів.

Етнологія, як й історія, при дослідженні відповідних суспільних явищ і процесів спирається на археологічну періодизацію* Вона побудована за критеріями, які відображають послідовність освоєння людиною природного середовища, характер використовуваних матеріалів і знарядь праці, зміни в технології виробничої діяльності тощо. Для визначення етапів етногенезу та ідентифікації різних спільнот, що брали участь у цьому процесі, велике значення мають археологічні культури, які являють систематизацію археологічних джерел у діахронному та синхронному порядку, тобто є сукупністю матеріальних залишків на окремій території у відповідному часі. Поняття «археологічна культура» до певної міри умовне, що передусім проявляється в її назвах. Вони здебільшого походять’ від місцевостей, де вперше знайдено пам’ятки відповідного типу (наприклад, трипільська, черняхівська культури), від особливостей виготовлення та форм керамічного посуду (культури кулястих амфор, багатоплужної кераміки та ін.), від типів поховальних споруд (ямна, катакомбна, зрубна культури) тощо.

Археологічні культури є свого роду індикатором, що відображає (маркує) етапність і тяглість процесів виникнення і формування етносів. Вони відіграють важливу роль у визначенні етнічної диференціації, а також тенденцій, спрямованих на інтеґрацію та дезінтеґрацію етнічних спільнот. Зрештою, археологія сприяє поповненню термінологічного апарату етнології. Оскільки археологія засвідчує існування людських спільноту часи, коли писемність ще не існувала, отже, їхні самоназви нам не відомі, то в українській етнології вони часто позначаються за назвами відповідних археологічних культур, наприклад, трипільці, катакомбники, ямники і т. ін.

Досліджуючи матеріальні старожитності, етнологи повинні розуміти суть археологічної методики пізнання і реконструкції, передусім її новітні технології. Зокрема врахування матеріальних залишків у т. зв. культурному шарі (нашарування архаїки у товщі землі) має важливе значення для з’ясування часу і почерговості перебування різних людських спільнот на тій чи іншій території, визначення шляхів їхньої міграції тощо. Ці явища вивчає стратиграфічний метод. Спираючись на властиву глині радіоактивність (після випалювання починається стабільний процес її накопичення), термолюмінісцентний метод дозволяє з’ясувати часові відрізки виготовлення предметів із кераміки, що є першим виробом зі штучного матеріалу. Радіовуглецевий метод активно використовується в антропології, палеоантропології, палеозоології, палеоботаніці, які дають цінний матеріал для вивчення етногенезу, особливо його ранніх етапів.

Нагромаджуючи емпіричний матеріал про життєдіяльність давніх спільнот, археологія дає важливі дані для соціологізації і теоретичної реконструкції форм їхньої організації, для розвитку матеріальної та духовної культури, типів колективної організації, шлюбних стосунків, характеру виробництва і споживання продуктів. Таким чином, архаїчні старожитності є неоціненним джерелом у вивченні процесів формування українського етносу.

Етнографічні та фольклорні матеріали. За характером емпіричного нагромадження та впорядкування джерел архаїчної культури до археологічних матеріалів наближаються етнографічні старожитності. їх можна поділити на дві групи — прямі, що безпосередньо стосуються сучасних народів, та побічні, які є збереженням певних архаїчних пережитків серед сучасних спільнот. Для вивчення україногенезу головне значення має друга група етнографічних джерел, які дозволяють визначати етнічні процеси та міжетнічні зв’язки за видами кровної спорідненості, формами сімейно-шлюбних стосунків (рід, екзогамія, ендогамія тощо), за господарсько-культурними типами (мисливство, скотарство, землеробство) тощо.

Матеріали фольклористики, яка нагромадила величезний обсягзнань з усної словесності, музичної, хорової, обрядової й інших видів народної творчості, мають найбільше значення для вивчення духовної культури і побуту, а також розвитку сімейно-шлюбних стосунків. Безліч цінних етнографічних і фольклорних пам’яток зберігається у понад ста історико-етнографічних музеях України, їхні експозиції є важливим джерелом дослідження традиційно-побутової культури українського етносу, а також його окремих локально-територіальних груп.

Дані антропології, палеозоології, палеоботаніки. Етнологи активно використовують результати антропологічних досліджень, особливо тих, що стосуються проблеми походження рас, їхньої диференціації і територіального розміщення. Расові ознаки успадковуються незалежно від географічного середовища, тому вони є важливим засобом для ідентифікації як загальних процесів етногенезу, так і проблем міжетнічних стосунків та ізольованого розвитку окремих спільнот. Матеріали палеозоології та палеоботаніки, крім того, такождають уявлення про етапи формування і територіальне поширення різних господарсько-культурних типів.

Пам’ятки писемності. Величезне значення для вивчення етногенетичних процесів та етноісторичного розвитку різних народів мають пам’ятки писемності. Для етнолога найбільший інтерес являють літописи, хроніки, твори античних і середньовічних авторів, свідчення мандрівників, історико-географічні та церковні звіти тощо. Такого роду література суттєво доповнює і конкретизує результати археологічних досліджень, що, як побачимо далі, особливо важливо при вивченні процесів формування українського етносу на етапі слов’яногенезу.

Дані історії та географії. Етнологія настільки тісно взаємопов’язана з історією, що нерідко важко з’ясувати, де починається і закінчується та чи інша наукова дисципліна. Відправною точкою дослідження історії кожного народу є питання про його походження, і далі тією чи іншою мірою історик постійно торкається проблем етнічного характеру, які розглядає у комплексі з іншими сферами суспільного життя. На відміну від нього етнолог оперує історичними даними передусім для глибшого розкриття етногенетичних і етнокультурних явищ. Виходячи з цього, він активно використовує величезний нагромаджений різними галузями історичної науки (історією культури, історією економіки тощо) емпіричний матеріал для аналітичного узагальнення етнічних процесів. У їхньому вивченні також важко переоцінити дані географії, зокрема тих її частин, які стосуються країнознавства і народонаселення. Дослідження життєдіяльності етнічних спільнот неможливе без урахування характеру природно-географічного середовища (клімат, рельєф, фауна, флора тощо), яке значною мірою визначає специфіку їхніх господарства та побуту. Також першочергове значення для етнолога мають відомості географії про чисельність та розміщення різних народів, про етапність освоєння і залюднення територій, про густоту населення, розташування поселень тощо. Такі дані сприяють з’ясуванню напрямів етнічних міграцій, характеру етнокультурних взаємозв’язків та інших аспектів етнічного розвитку.

Дані та методи лінґвістики. У вивченні процесів етногенезу важливе значення має наука про мови — лінгвістика (лат. Ііпдиа — мова), оскільки розвиток будь-якої спільноти нерозривно пов’язаний з її мовою, що є найважливішою та стабільною етноідентифікаційною ознакою. Одні мови розвиваються більш динамічно, інші — статично, тому систематизоване порівняння конкретних слів із різних мов дозволяє вченим визначати їхні спорідненість чи відмінність. На цій основі з’ясовуються впливи і значення різних субстратів в етнокультурних процесах. Тісний взаємозв’язок слова і дії, а також фактів виникнення та зникнення окремих слів дозволяє прослідкувати характер етнокультурних впливів між різними народами.

Статистичні джерела та методи. Роль статистичних джерел і методів обробки інформації особливо зростає при вивченні етнодемографічних процесів XIX та XX ст. Серед них найбільше значення мають переписи населення, в яких у систематизованій формі подаються дані з комплексу питань соціально-демографічного характеру (мова, вік, стать, етнічна (національна) належність, час проживання у певній місцевості тощо). На основі їхньої обробки визначаються важливі тенденції і спрямованість розвитку національних процесів, а також відтворюється загальна етнічна картина.

Методи етнологічних досліджень. Комплексний характер завдань етнології зумовив використання широкого арсеналу методів дослідження. Чимало з них вона запозичила з інших наук, пристосувавши до своїх потреб. Серед таких методів, що мають універсальний характер, найважливішими є порівняльно-історичний, компонентний (системний), комплексний, метод типологізації. До іншої групи належать спеціальні методи етнологічного дослідження: реконструктивний (метод пережитків), польових досліджень та ін.

Порівняльно-історичний метод сприяє виявленню причин і сутності особливих і загальних рис розвитку етнічних спільнот. Він дозволяє порівнювати стадійно однотипні моделі, створені на основі типологізованих характеристик різних суспільних сфер — виробництва, соціальної організації тощо. Компонентний метод, окрім того, спираючись на аналіз традиційно-побутової культури, вирізняє їхні складові компоненти як динамічні системи, що має важливе значення при дослідженні етнічної мозаїчності та формування регіональних історико-етнографічних зон. В останні роки ці методи активно застосовувалися в історії та археології, що зумовлено посиленням практики використання етнографічних джерел для інтерпретації археологічних матеріалів.

Метод типологізації забезпечує моделювання етнічних явищ шляхом ігнорування окремих специфічних рис. Таким чином, створюється загальна типологізована модель, що відображає суть і місце об’єкту в етногенетичному процесі. Етнос— це окремий соціобілогічний організм, тому використання універсальних методів дослідження особливо ефективне при реконструкції систем етнічної спорідненості (наприклад, слов’янських етносів), при з’ясуванні етнічного складу населення певних територій, при виявленні факторів, що забезпечують інтеграцію або ж дезінтеграцію етносів, при з’ясуванні головних і другорядних ознак, що забезпечують їхню самобутність, тощо.

Необхідність використання реконструктивного методу (методу пережитків) зумовлена поступальним характером етноісторичних процесів. Його запровадив англійський учений Едуард Тайлор, який вважав, що всіт. зв. пережитки (обряди, звичаї, етичні норми, уявлення) через звички переносяться з ранніх етапів культури у більш пізні, стаючи важливими свідченнями минулого. Еволюція «пережитків» складна: вони можуть залишатися незмінними або ж пристосовуватися до нових умов, змінюватися частково чи набирати якісно нового змісту. Шляхом ретроспективного аналізу, «спускаючись у глибини історії», етнологи визначають збереження елементів архаїки у давніх і сучасних суспільствах. Цей метод особливо ефективний при дослідженні духовного життя — звичаїв, обрядів, традицій, які завдяки своїй наступності та впливовості є важливим фактором ідентифікації етнічних спільнот та зростання їхньої самосвідомості.

Суть методу польових досліджень полягає у безпосередньому вивченні життя народів шляхом перебування дослідника в їхньому середовищі. На сучасному етапі він передбачає активне застосування технічних засобів для вивчення культурних особливостей окремих етнографічних (субетнічних) груп населення. Нагромаджені таким шляхом матеріали поповнюють музейні етнологічні (етнографічні) експозиції.

Сучасні процеси інтеграції різних наук зумовлюють дедалі ширше використання в етнології методів таких суміжних дисциплін, як психологія, семіотика, конкретна соціологія та ін. Розширюється сфера отримання джерел інформації завдяки впровадженню у сферу наукової діяльності нових технологій. Правильне і всебічне застосування всього комплексу методів і джерел етнологічних досліджень є важливою передумовою глибокого та об’єктивного вивчення проблеми формування українського етносу.

Література: Алексеев В. П. Историческая антропология и этногенез. — М., 1989; Бочковський О. Вступ до націології. — К., 1998; Варзар І. М. Політична етнологія як наука: історіологія, теорія, методологія, праксеологїя. — К., 1994; Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. — М., 1997; Етнічний довідник: у 3-х частинах. — К., 1996; Етнонаціональна історія України в документах і матеріалах. — Вип. 1. — К., 1997; Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персонали.— К., 1993; Етнографія України. —Львів, 1994. Етнос і соціум: К., 1993; Лозко Г. Етнологія України. — К., 2001; Мала енциклопедія етнодержавознавства. — К., 1996; Нельга О. Теорія етносу — К., 1997; Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України. К., 1996; Свод этнографических понятий и терминов / Под ред. Ю. Бромлея, Г. Штробаха. — М., 1986; Тадевосов Г. Т. Этнология. Словарь-справочник. — М., 1998; Тиводар М. Етнологія. — Ужгород, 1998; Українці. Історико-етнографічна монографія у двох книгах. — Опішне, 1999. Садохин А. П., Грушевицкая Т. Г. Українське народознавство. —Львів, 1997; Этнология. — М., 2000; Шаронов В. В. Основы социальной антропологии.— СПб, 1997.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89

Вам также может понравиться...