Українська етнологія

Північноевропейська (балтська) мисливська міграція.

Поряд із балканською землеробською колонізацією на територію України був спрямований другий потужний, хоч і менш масштабний струмінь переселенського руху — балтська міграція. Внаслідок затоплення великої частини балтійського узбережжя пізньомезолітичне мисливсько-рибальське населення Західної Балтії (Ютландія, Північна Німеччина) в VI—V тис. до Н. X. почало пересуватися в південно-східному напрямі, зайнявши простір від сучасної Данії до Сіверського Дінця, досягнувши навіть узбережжя Чорного моря в районі Криму. Зі своєї прабатьківщини воно несло самобутню матеріальну і духовну культуру, одним із яскравих елементів якої був кремінний інвентар.

Ці та інші фактори врешті спричинили суттєві зміни в демографічній ситуації, що проявилося у збільшенні приросту та густоти населення. Згідно з найновішими науковими даними в добу мезоліту (IX—VI тис. років до Н. X.) в ойкумені проживало лише кілька мільйонів людей, у V тис. — приблизно ЗО—50 млн., а на початку нової ери — вже 250 млн.

Враховуючи вказані та інші передумови розвитку етнічних процесів на території України у неолітично-енеолітичний період, слід зважати на те, що покладені в основу етнічної ідентифікації такі критерії, як панівний спосіб господарства та інші, недостатньо досконалі, бо відтворювальний тип економіки не існував у «чистому» вигляді. Проте вони можуть бути прийнятними для з’ясування основних етногенетичних процесів. За доби неоліту та енеоліту на території України окреслилися дві головні етнореґіональні господарсько-культурні системи: 1) Лісостеп, де переважали землеробське виробництво, осілий спосіб життя, а його населення тяжіло до європейської цивілізації; 2) Стел, де домінували скотарі, що вели рухливий кочовий спосіб життя і тяжіли до євразійських культур. Водночас у межах Лісостепу та Степу визначаються етнокультурні ареали, де міґранти — носії розвинених землеробської чи скотарської культур — змішувалися (чи співіснували) з місцевим населенням абождовший час зберігали «етнічну локальність». Окрім того, в окремих екологічних нішах продовжували існувати спільноти аборигенних лісових рибалок і мисливців, які зберігали традиційні привласнювальні форми діяльності.

Землероби Лісостепу. Трипільська протоцивілізація

Характер суспільних, зокрема й етнічних, процесів у західному Лісостеповому регіоні України визначався встановленням природно-кліматичного оптимуму та міграційними процесами. Ці два важливих фактори забезпечували стабільність розвитку відтворювального господарства.

Західна смуга Лісостепу, що простягалася на заході від Волині й Поділля, на півдні — до Дністра, на сході — майже до Дніпра, стала тереном колонізації спільнот, що сформувалися в Північній та Центральній Європі. У середині Vтис. до Н. X. на Закарпатті вони залишили культуру розписної кераміки, а на Волині та Поділлі — культуру лінійно-стрічкової кераміки, яка зародилася у Карпатському реґіоні. Носії цих двох культур мали досить розвинені хліборобство і скотарство, що проявляється у широкому асортименті зернових (ячмінь, пшениця, просо, овес, жито) та в наявності великої і дрібної рогатої худоби та коней і свиней. Серед науковців існують різні, часом суперечливі думки з приводу взаємозв’язків прийшлого та місцевого населення, проте не можна недооцінювати помітного впливу носіїв культур розписної та лінійно-стрічкової кераміки на розвиток етнічних процесів у західній частині Лісостепу.

Проникнення та змішування в VI—V тис. до Н. X. прибульців із Балкан і Кавказу з абориґенним населенням межиріччя Дністра і Південного Бугу зафіксовано в елементах буго-дністровськоїкультури. Вона стала одним із зразків перехідної стадії від привласнювального до відтворювального господарства, коли початкові форми землеробства (після повеней зерно висівали в намул) поєднувалися з відгінним скотарством, а також полюванням і рибною ловлею. Етнокультурні ознаки носіїв цієї культури найвиразніше проявилися в глиняному посуді, що мав форму приземкуватих та видовжених горщиків і мисок, а також у нанесеному на ньому орнаменті — навскісні чи ламані лінії утворювали трикутники або ромби, що поєднувалися з прямими лініями та ямками. Таку ж абстрактну інформацію несуть нанесені на посуді хвилясті паралельні лінії. Вчені поки що не знаходять прямих асоціацій між цими орнаментальними візерунками і довколишнім світом, тому ще не розшифрували закодованого в них людського світобачення.

Трипільська протоцивілізація. Остаточне утвердження землеробського характеру господарства на території України пов’язується з трипільською культурою, що являє яскраве самобутнє явище в розвитку людської цивілізації. Зосередженню в період енеоліту землеробського населення на правобережній частині українського Лісостепу сприяли схожі з балканським реґіоном природні умови. Ця культура отримала назву від с. Трипілля на Київщині, де її вперше дослідив В. Хвойко (1899 р.). Майже одночасно біля румунського села Кукутені (поблизу міста Ясс) був відкритий західний варіант цієї культури. Таким чином, іноді в літературі вона зустрічається під подвійною назвою: «Трипілля — Кукутені».

Жодна з існуючих на території України давніх культур не стала предметом такого активного дослідження кількох поколінь українських та іноземних учених (В. Хвойко, Т. Пассек, О Бібікова, Р. Вульпе, В. Даниленко, К. Черниш та ін.) і водночас не викликала таких численних дискусій та гіпотез. Понад тисяча пам’яток трипільської культури, виявлених в Україні, дозволила досить глибоко вивчити сфери життєдіяльності її носіїв, пов’язні з господарським і соціальним устроєм, побутом та ідеологією. Найбільш складною залишається проблема походження трипільців та різних, належних до них, етнокультурних груп. Якщо спочатку наукова полеміка точилася навколо питання, чи це були прийшлі чи автохтонні племена, то тепер дослідники головно «ламають списи», з’ясовуючи роль трипільців в етногенезі українського народу тощо.

Нагромаджений фактологічний матеріал і висунені вченими теоретичні положення свідчать, що формування культури Трипілля — Кукутені було тривалим і складним процесом, в якому брали участь різні етнічні спільноти. В сучасній науковій літературі мають місце різночитання щодо визначення хронологічних меж її існування. Найбільш прийнятним є вирізнення таких трьох основних періодів існування трипільської культури: 1) ранній — 4000—3600 років до Н. X.; 2) середній — 3600—3100 років до Н. X.; 3) пізній — 3100—2500 років до Н. X. Водночас кожен із них поділяється на окремі етапи і фази становлення.

Складний і комплекс проблем, пов’язаних з генезисом і визначенням територіального поширення трипільської культури, а також виокремлення її певних етнокультурних ареалів. Це зумовлюється тим, що трипільці були поліетнічною спільнотою, яка на шляху свого просування вбирала різноетнічний субстрат, представлений місцевими племенами.

Прихильники однієї з гіпотез обстоюють думку, що етнічною «першоосновою» трипільської культури стали балкано-дунайські переселенці, представлені культурою Боян, яка сформувалася на межі V—IV тис. до Н. X. Потрапивши до Трансільванії та Молдови, вони змішалися з абориґенною людністю (культури Кріш, Вінча). Просуваючись протягом наступного півтора тисячоліття на схід, цей потужний етнічний масив опанував величезні лісостепові простори від Дністра до Дніпра, колонізувавши Надпруття, Надбужжя, західну Волинь, частину Лівобережжя та Північно-Західне Причорномор’я. Залишки трипільців знайдено і в Покутських Карпатах. На межі середнього та пізнього періодів Трипілля більшість території Лісостепу вже була «поділена» між її населенням та іншими землеробськими племенами. Подальше просування трипільців відбувалося через перерозподіл переважно західних територій, а також завдяки адаптації до нових екологічних ніш, що вимагало змін в укладі життя. Процес поступового та хвилеподібного заселення трипільцями вільних чи слабо заселених іншими енеолітичними племенами територій сприяв їх обопільному взаємозбагаченню: з одного боку, передавався досвід балкансько-кукутенської землеробської цивілізації, з другого — запозичувалися традиції абориґенного населення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89

Вам также может понравиться...