Батько аркас

Продолжаем вас знакомить с отрывками из новой книги известного николаевского краеведа Светланы Бойчук «ШАНОВАНІ НЕЗНАЙОМЦІ»

Сегодня вас ждет:

БАТЬКО АРКАС

В Старій Богданівці ще й нині селяни згадують своїх панів. Спогади та перекази про них живуть у багатьох старих родинах.

Про першого поміщика теж є розповіді. У місті він був великим військовим начальником. Так тоді гомоніли люди.

Богданівка — то був його родовий маєток. Сюди він часто приїздив. Запам’ятався селянам суворою добротою, повагою та людяністю. Старожили згадують, що їхні діди поважали його, як батька.

Частенько плив по лиману на своєму великому кораблі. Люди не могли знати, коли він йтиме. Та добрий пан завжди сповіщав про себе. Як тільки підпливав до Богданівки, що стоїть на самому березі, давав довгі гудки. Всі розуміли — саме їх він кличе. Дорослі кидали роботу, діти — ігри та розваги. Всі спішили до лиману, щоб привітати свого благодійника. А потім довго махали йому вслід. Хто хустинкою, хто руками. Дорослі завжди примовляли: «То батько Аркас нам привітання послав!».

Ось і церкву не лише для себе, а й для людей збудував. Та таку незвичайну, що кращої в окрузі не знайти. І так поставив, що звідусіль її хрести видно. Хоч стоїть не на найвиднішому місці. Сам милувався нею, коли плив по Лиману. Людей любив, добре піклувався про них. Особливо жалів бідних, нещасливих та багатодітних. Будував для них цілі вулиці. Є у нас тут Кріпосна. Старі казали, що невипадково з’явилася. Сам пан її планував, забудував і заселив найбіднішими богданівцями.

Галина Колісниченко. 2006р., с. М. Корениха

Вам также может понравиться...